Жінка послухалася батьків і 3алишила нем0вля – виїхала разом з батьками за кордон. Що було далі?

Вони були ще зовсім молоді, коли познайомилися. Олі виповнився 21 рік, а йому, Юрію, вже було 24 роки. Саме в такому віці вони одружилися.

Юрій доволі серйозно ставився до сімейного життя. Заробляв хороші гроші. Вони дозволяли собі дорогий відпочинок. Чоловік також хотів, щоб у них народилися діточки. Однак Оля зволікала з цим питанням, казала, що хоче пожити трохи для себе. Юрій не міг наполягати, хоч постійно про це нагадував своїй коханій, адже вважав, що їм нічого не перешкоджає в цьому.

 І незалежно від Олиного бажання, вона все-таки завагітніла. Юрій радів такій новині і ще з більшою увагою ставився до дружини. А Оля була дуже незадоволена своїм станом. Він надіявся, що за період вагітності жінка все-таки звикнеться зі своїм статусом матері, і все стане на свої місця.

Чоловік був дуже здивований, коли проти вагітності виступили і батьки дружини. Проте вже був за пізній термін, щоб робити аборт.

На початку Оля все-таки піддалася на вмовляння чоловіка, що аборт може бути фатальним для подальшого материнства, тому й не пішла на такий крок. А зараз вважала, що вона допустила грубу помилку. Проте часу на виправлення не було – треба чекати на народження.

Батьки Олі заявили, що не хочуть ніяких онуків і не збираються допомагати якимось чином. Мене вражала їхня черствість. Сказав, що  – виховуватиму дитину сам.

Врешті, так і сталося. Оля народила дитину легко. Назвали ми її Настею. Одразу після народження Оля заявила, що планує назавжди виїхати з країни – її батьки за кордоном започаткували хороший бізнес. Вони забирають її з собою. Настю вона може здати в дитячий будинок, бо вона їй не потрібна.

Для Юрка таке ставлення до дитини було шоком. Він ніяк не міг змиритися з цим, тому вирішив виховувати дочку самотужки.

Буквально за кілька днів Оля перетнула кордон. Її не стримав ні чоловік, ні щойно народжена дитина. Його сподівання, що в Олі прокинуться материнські почуття, були даремними.

Юрій залишився один з Настею – маленькою голубоокою крихіткою. Перші роки були нелегкі. Його батьки були надто далеко, щоб допомогти з дитиною. Надіявся, що зустріне жінку, яка для дитини стане матір’ю. Але не склалося. Так Настусі виповнилося три рочки. Уже й до четвертого недалеко.

І ось одного чудового дня на порозі стала вона – його колишня дружина Оля. Настя глянула на неї своїми великими розумними оченятами і запитала:

-Хто це, тату?

Тато мовчав – він не знав, що відповісти дитині. Жінка без запрошення увійшла в помешкання. Почала просити Юрія про прощення. Казала, що вона протягом всього часу дуже сумувала за дитиною і ним. І ось настав день, коли вона може їх знову бачити.

Для Юрія це були всього лиш слова, бо вона жодного разу так йому не зателефонувала і не запитала, як справи, як їхня Настя. То чому ж він має їй вірити тепер?

Просила, щоб він дозволив їй бачитися час від часу з дитиною як матері. Він знав, що матері від власної дитини не відмовляються. То чи є в цьому сенс?

Юра казав, що подумає. Він знав, що вона для нього, як жінка, померла. А що робити з Настею? Чи дозволити їй хоч інколи з нею бачитися?

Оцініть статтю
Дюшес
Жінка послухалася батьків і 3алишила нем0вля – виїхала разом з батьками за кордон. Що було далі?
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.