Жінка повернулася якраз в ту мить, коли її син їхав прямо на величезного пса.

Моє бажання здійснилося, коли чоловік на день народження подарував мені собаку. Я з дитинства мріяла про неї, але мама не дозволяла, говорила, що від неї багато бруду. І те, що я обіцяла сама прибирати після неї, не вплинуло на мамине, ні. А потім я виросла, навчання, робота, вийшла заміж. А одного разу поділилася з чоловіком своєю мрією мати собаку.

Він мені тоді нічого не відповів, я думала, що буде так, як мама, не захоче тримати тварину у квартирі. І такий сюрприз. Від радості я заплакала, а чоловік запитував, чи подарунок не сподобався? Я відповіла, що подарунок якраз такий, про який мріяла завжди. Від того і плакала.

Наша Рона росте не по днях, а по годинах. Ми з чоловіком любимо її безмежно. А розумна яка. Коли ходимо на вулицю, не чіпає нікого. Я беру з собою намордник, щоб в людних місцях одягати, але в більшості випадків він нам не згодився.

Одного разу увечері, я як, завжди пішла гуляти з Роною. Не поспішаючи ми йшли в парк, де є зона для вигулу тварин. Несподівано нас минає хлопчик років восьми. Він на велосипеді проїхав, а потім розвернувся і прямує на Рону. Я встигла потягти за повідець собаку, щоб малий не врізався в неї. Хлопцеві сподобалося, і він розвернувшись, знову летить на нас. Я потягла собаку, а сама оглядаюсь, де батьки хлопця. Чому він один катається. Адже ми дійшли до місця, де багато собак. А що як хтось не зреагує на витівки хлопця, і чужа собака покусає його.

Я оглянулася і побачила маму хлопчика. Вона спокійно стояла, говорила з іншою жінкою. На хлопця не звертала уваги. Я окликнула її. Жінка повернулася якраз в ту мить, коли її син їхав прямо на величезного пса. Хазяїн якого не став відводити свого собаку в сторону. Як я розумію, він давно спостерігає за хлопцем, і вирішив його провчити. Мама хлопця закричала не своїм голосом і кинулася до сина. Той зупинив велосипед неподалік від великого пса.

Жінка кричала на чоловіка, чому не дивиться за твариною. А чоловік гучним голосом відповів, що краще б мати виховувала свого сина, а не захищала його погану поведінку. Далі я не стала слухати, ми з Роною пішли далі. Але роздуми не покидали. Виходить дивитися за тваринами потрібно, а за дітьми? Виховувати дитину потрібно, чи це моя уява розгулялася?

Оцініть статтю
Дюшес
Жінка повернулася якраз в ту мить, коли її син їхав прямо на величезного пса.
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.