Надворі тепло. В повітрі відчуваються пахощі літа. Микола йде своїм містом. Дерева зеленіють, скоро розпустяться квіти троянд. Їх багато навкруги, різного кольору. Влітку місто особливо красиве. Ще не наступили жаркі дні, тому наразі приємно прогулюватися алеями. Поглянувши на годинник, звернув до дитячого садочку. Пора йти по сина. Сьогодні підуть купувати йому іграшку, яку захоче Женя.
Микола зайшов до садочка, в коридорі стояла жінка з дівчинкою. Вони збиралися виходити. До них підійшла вихователька. Вона говорила, що Тетянці потрібно купити ляльку. Тому що інші дівчатка приносять із дому іграшки, а Тетянка ні. Весь день сидить сама, спостерігає за іншими. Ті ігри, які є, їй не цікаві. Іще потрібно зошити й олівці. Жінка кивала головою, попрощавшись, вони пішли. Микола пройшов у групу сина. Женя вже зібраний, чекав на тата.
Коли вийшли з садочка, синок просив тата, щоб купив йому конструктор. Але підуть разом, він вибере сам. Зайшли в магазин іграшок. Женя уважно розглядав конструктори, адже їх стільки багато, очі розбігаються. Микола роздивлявся навкруги. Він помітив ту саму жінку з дівчинкою Тетянкою. Жінка рахувала гроші, і все заглядала в гаманець. Дівчинка тримала зошит і олівці, але видно було, що в мами не вистачає коштів, тому мовчки поклала зошит і олівці на місце.
Миколі жаль дівчинку. Він взяв декілька зошитів, розмальовку, олівці, фарби, невелику ляльку. Поспішав до каси, щоб опередити жінку з дівчинкою. На вулиці дівчина рекламувала відкриття магазину, роздавала запрошення прохожим. Микола попросив її віддати пакет дівчинці, яка з мамою наразі виходили з магазину. Чоловік відійшов у сторону, спостерігаючи, що буде далі.
Дівчина віддала пакет Тетянці, запрошення вручила жінці. При цьому розповідаючи, що пакет, як лотерея, одержує той, кому поталанить. Очі в Тетянки засвітилися, жінка дякувала дівчині. Микола вернувся до сина задоволений. Йому то копійки коштував той подарунок, але як зраділа дівчинка.
Чоловік пам’ятає, коли в нього одного разу вкрали гаманець з грошима. Навіть на автобус не залишилося, і жити два тижні до зарплати. Дівчина, яка бачила, як його обікрали, вийняла зі свого гаманця гроші і віддала Миколі. Вона сказала, що люди повинні допомагати одне одному. Зайшла в інший автобус і поїхала, не встиг запитати як її звуть і взяти номер телефону. Дівчину ту більше не бачив, але сам допомагає, якщо бачить, що комусь непереливки.
