Ми часто нарікаємо на життя, при цьому не помічаючи можливостей, які воно нам надає. Бажаючи отримати все та відразу навіть не задумуємося, а чи заслуговуємо на шанс стати щасливими. Я хочу поділитися з вами притчею, яку мені розповіла бабуся.
Старенька вірила, що людина у цьому світі не сама. Кожного з нас супроводжує Янгол-охоронець. Він оберігає, вказує шлях, показує істину та щиро бажає, щоб його людина пізнала щастя.
«Жив собі чоловік. Попри все на світі він хотів стати успішним, зустріти красуню-дружину та отримати визнання.
Він довгий час не міг влаштуватися на роботу. Того дня запізнювався на чергову співбесіду в одну відому фірму. Чоловік мріяв отримати бажану посаду та вже уявляв себе співвласником фірми. Сідаючи в машину він почув голосний крик якогось незнайомця. Той просив підвести його, навіть пропонував грошей, але чоловік не послухався прохання незнайомця й насмішкувато відказав, що не збирається витрачати свій дорогоцінний час не зрозуміло на кого.
У фірму він таки приїхав, але коли піднявся на потрібний поверх, то секретарка повідомила, що на кандидата на вільну посаду уже обрали й більше нікого розглядати не будуть.
Розлючений власним провалом, чоловік покинув авто й вирішив пройтися містом пішки. У центрі міста він помітив натовп. Підійшов ближче аби з’ясувати причину такого зібрання. Неймовірно красива дівчина вигравала класичну мелодію та скрипці. Усі заворожено її слухали, захоплюючись талантом. Чоловіку гра на скрипці сподобалася й дівчина припала до душі, проте він не захотів з нею познайомитися. Вона сиділа в інвалідному візку.
-Навіщо мені така дружина? З нею клопотів буде та й буде, – й пройшов мимо.
Додому повернувся під вечір. Біля під’їзду на лаві сиділа його сусідка Валентина Іванівна. Жінка була засмучена та гірко ридала. Вона помітила чоловіка одразу й попрохала сісти поруч та вислухати її.
-На серці така журба, а поділитися нею ні з ким. Я була б така вдячна, якби ти приділив мені хоч хвилину своєї уваги – сусідка дивилася на нього з німим благанням.
Чоловік був не в настрої. Його день не вдався. На роботу не взяли й дівчина, що сподобалася, виявилася в інвалідному візку, тож менше всього йому хотілося слухати зараз дурні скарги підстаркуватої жінки.
-Вибачте, але я поспішаю. У мене багато роботи – збрехав він та пішов до своєї квартири.
Життя цього чоловіка так і не склалося. Він весь вік проробив бухгалтером в одній маленькій фірмі, так жодного разу й не отримавши підвищення. Зустрів красиву жінку, але через її постійні забаганки та прагнення гарно жити вони швидко розлучилися. Дітей у подружжя не було. Він не зробив нічого хорошого, то й визнання ніякого не відбулося.
Уже коли чоловік перебував на смертному одрі до нього явився Янгол-охоронець, повідомляючи, що настав час пригадати усе пережите та підготуватися до далекої дороги.
-Чому ти не допомагав мені? – скаржився чоловік. – Я все життя чекав, коли доля подарує мені можливість стати щасливим, але цього так і не сталося.
Янгол засміявся. Він поставив руку на плече людини та показав йому те, чого він не помічав.
Того дня, коли чоловік поспішав на важливу співбесіду його попросив підвезти не абихто, а директор тої самої фірми у якій чоловік мріяв працювати. Якби він не відмовив, то ще дорогою до будівлі отримав омріяну посаду.
Потім картинка змінилася на іншу. Ось чоловік бачить перед собою ту саму дівчину, яка грала на скрипці. Вона тоді так сильно йому сподобалася, але він побоявся можливих труднощів. Янгол показав чоловіку, як вона встала на ноги та пішла виступати на великій сцені. Якби він був поруч, то міг би розділити з нею її успіх та стати батьком двох прекрасних та талановитих дітей.
Й нарешті він побачив сусідку, яка сиділа на лаві та гірко плакала. Якби того вечора він залишився поруч, то зміг би врятувати стареньку, у якої трапився серцевий напад. Вона б одужала та розповіла своєму онуку-репортеру про доброго чоловіка, що врятував їй життя. Ця історія стала б відомою для широкого кола людей й чоловік отримав би визнання”
Виходить, що він сам змарнував усі можливості й тепер навіть не знає чого вартувало його життя.
