Ніколи не думала, що життєвий бумеранг існує, але направду він певне є! Будь-які твої негативні дії здатні повернутись до тебе! Важливо думати перед тим, як робити якийсь важливий крок, особливо коли він може бути небезпечним!
Мене звати Ніна, мені наразі 28 років, я маю двох маленьких діточок та особистого щастя як такого немає.Чому так трапилось? Та певне сама і винна в тому!
Будучи студенткою я вирвалася від батьків та переїхала до столиці. Навчалася я на маркетолога, доволі цікава та сучасна професія! Я знімала квартиру і з першого курсу працювала, паралельно навчаючись, Так згодом на 3 курсі я взагалі перестала собі відмовляти у чомусь, я забезпечувала себе сама і допомагала своїм батькам. Я знайшла дуже престижну роботу, яка дозволяла мені розвиватись і повноцінно заробляти собі на життя. Загалом жалітися не було на що, тому що які б в мене бажання не були я звичайно могла їх задовольнити самостійно, можливо щось десь зекономити не в глобальних масштабах звичайно але всеж.
За побудовою кар’єри і за самореалізацією я не помітила як всі мої подруги повиходили заміж, понароджували дітей і влаштували своє життя. А й досі сама.
На роботі колеги теж часто кажуть про те що варто задуматись про особисте життя, бо буде пізно… Хоча ми і живемо в 21 столітті, всерівно заміж у 30 – це вже пізно і тебе називатимуть “старою дівою”.
Я не звертала на це уваги і думала, що те що назначено мені долею і трапиться. За короткий часовий період я познайомилася з хлопцем мого віку на одному із заходів. Його звали Влад. Нам було прийємно спілкуватися разом, ми почали часто проводити час, він дарував мені подарунки та квіти. Пізніше я дізналася, що Влад одружений та дітей вони з дружино не мають. І взагалі не все так добре у їхній сім’ї, живіть з привички, без кохання та інших почуттів. Якось ми знову зустрілися з ним за чашечкою кави, але я поводила себе холодніше ніж завжди…Влад помітив це і запитав “Ніно що трапилось?” Я ж відповіла, що ми не можемо далі продовжувати так зустрічатися, тому що це не чесно по відношенню до його дружини. Він сказав, що вирішує це питання. Я тоді не зовсям зрозуміла. Як за кілька днів він прибігає до мене і дає мені в руки папірець, це був документ про розлучення.
Незабаром ми зіграли весілля і почали жити разом. Ми купили квартиру…у нас народилося дві прекрасні донечки! І все було б добре, якби я одного дня не дізналася про його зраду, яку він пояснював як звичайний “чоловічий інстинкт”. Я не могла йому це пробачити, тому наші стосунки охолонули, ми почали спати в різних кімнатах. Потім Влад почав прикладатися до чарки і став залежним від алкоголю повністю… постіній сварки через це та інші речі стали причиною переїзду до батьків…
Ця ситуація була мені неприємна… і зробити я нічого не могла.. тепер я залишилася з донечками на руках і тулюся в маленькій батьківській квартирці… Дуже допомагати я їм не можу так яне працювала і по фактуще й жила за їхній рахунок…
Я звичайно візьму себе в руки і почну працювати! Дуже сподіваюсь все налагодиться згодом! Але чи не був це життєвий бумеранг? Я забрала його в іншої жінки, в якої можливо були почуття, а я все зруйнувала…Можливо це і стало однією з причин моїх подальших невдач! Адже раніше в мене було все і улюблена робота, і гроші і я в нічому собі не відмовляла. Потім почала задумуватися про заміжжя і почала боятися залишитися самотньою, що і стало причиною мого заміжжя. Можливо я і не кохала Влада, проте розмови збоку не давали мені спокою і дуже швидко прийняла рішення, не порадившись ні зким та не обдумавши все самостійно!
Не варто робити того що може вернутись до тебе! Думайте заздалегідь перед важливимм діями, особливо тими, які здатні змінити ваше життя кардинально!
