Уявляєш, я взагалі вже не впевнена, чи весілля моєї доньки відбудеться. Всі переругалися, майбутній зять просто неадекватно реагує. До весілля ще два тижні, а він уже вчиняє істерику. Я навіть не знаю, чим це все закінчиться, мені так шкода Ярини, серце обливається кровю.
Через що ви сваритеся?
Та ти не повіриш, через квартиру! Ми з чоловіком вирішили зробити молодим приємний подарунок, зібрали всі гривні, які тільки були, навіть продали дачу під Полтавою і гараж, щоб вистачило. На весілля купили їм двокімнатну квартиру в Києві! Оформили, звичайно, на Ярину а який сенс оформляти на когось іншого, якщо вони одружуються?
Ну так, логічно
Ми теж так думали! Але квартира гола там ще ремонту й ремонту, навіть меблів нема. Грошей взагалі не залишилося, тому запропонували хлопцеві: давай разом, хто чим зможе, зробимо ремонт, щоб ви швидше переїхали й почали нормально жити. А він каже не буде нічого робити!
І чому?
Та тому що це чужа квартира, каже! Мовляв, це не його майно, не хоче вкладати свої гроші у чуже. Максимум, що купить чайника або тостера, а великі витрати до побачення.
Може, хай живуть так як є, без ремонту?
Та там навіть жити неможливо, сама розумієш! Порожньо, електрика стара, вода ледве тече, стіни й підлоги перекошені, вікна ще з радянських часів боюся, що на голови впадуть. Потрібно хоча б мінімальний порядок навести, інакше це не квартира, а руїна, сумно зітхаю.
Я реально не розумію, як молоді можуть почати своє життя з такого бардаку. Мені навіть себе не шкода мені їх шкода! Тим паче, майбутній зять працює у великій компанії, зарплата в нього дай Боже кожному, але, бачиш, йому шкода вкласти в родину. Бо він збирає на свою окрему квартиру, щоб потім без даху над головою не лишитися.
Виходить, що він просто хоче жити за наш рахунок. Каже, от ви зробіть усе самі, а я просто поселюсь. Я йому й кажу: якщо ти вважаєш, що квартира чужа, то плати тоді за оренду! Посміхнувся, знизав плечима і погодився ну прямо зять мрії.
А Ярина як це сприйняла?
Вона просто не своя, тільки й робить, що плаче. Вона його сильно кохає, але ми не можемо оформити квартиру і на нього теж. А вона зараз каже, що їй ні квартира, ні ремонт не потрібні, тільки б не сварки Але мене бентежить, що чоловік із самого початку нічого не хоче вкладати у майбутню сімю. Тільки весілля не відбулося, а думки вже про розлучення та розподіл майна.
А ти що думаєш? Чи правильно я вимагаю, щоб майбутній зять щось інвестував у квартиру, де збирається жити, створювати сімю, ростити дітей? Невже так принципово, на кого вона оформлена? Чи таки його логіка має сенс? Як би ти вчинила на моєму місці?
