Хочеться виговоритися.
Я вже шість років заміжня. І за ці шість років мій чоловік зовсім змінився. З активного і цілеспрямованого став пасивним лежебокою. Його нічого не цікавить, він може весь день пролежати на дивані біля телевізора, чи просидіти біля комп’ютера. Якби не холодильник то й не вставав би. А останній рік, ще й влаштувався на роботу охоронником, працює добу через дві, зарплата мізерна, але багато рухатися не потрібно, от його і влаштовує.
Я сама біля нього такою стаю. Раніше намагалася якось його розштовхати, але результату нуль. Я також не хочу нічого старатися, як йому нічого не потрібно, то і я не тягтиму.
Але в мого чоловіка є старший брат, він його повна протилежність. Андрій не тільки сам позитивний та активний, він запалює всіх довкола. Я зловила себе на думці, що мені подобається бути поряд з ним. Я чекаю зустрічі, навіть уявляю як би склалося моє життя якби я вийшла за нього заміж. Я навіть стала частіше запрошувати його до нас в гості.
Та головне, що чоловікові байдуже. Він навіть якось сам сказав: “Ти така ж навіжена як Андрій. З вас би вийшла хороша пара.” Я стала задумуватися перед тим, щоб відкрити правду Андрієві. Та боюся, що відштовхну його.
