У свої 32 роки я вже заробив на власну квартиру. Впродовж всього часу, коли я заробляв гроші на квартиру, я не зміг влаштувати своє особисте життя.
Тож, коли я познайомився з Надією, я вирішив, що це доля послала мені людину, з якою я проживу все своє життя. Ми почали зустрічатися та я запропонував їй переїхати до мене. Одружуватися з Надією я не поспішав, хотів перевірити яка вона в побуті.
Перші проблеми почалися відразу після того, як вона до мене переїхала. Є такі люди, які приносять нещастя. Я тоді ще цього не розумів.
Спочатку нас залив сусід. Ми прокинулися недільного ранку від того, що зі стелі почала капати вода. Надія одразу зіскочила та почала збиратися до мами. На моє прохання допомогти мені вона сказала, що вона не моя дружина та не прописана в цій квартирі, тому не повинна мені чимось допомагати. Я з усім мав впоратися самотужки, а коли у квартирі можна буде жити, мав зателефонувати до неї, тоді вона повернеться.
З’ясувалося, що у сусіда вчора ввечері почала протікати батарея та він лише зранку це зрозумів. Пошкодження виявилися несуттєвими. Стеля підсохла, сусід купив мені будівельний матеріал, який легко замаскував пожовтіння на стелі. На цьому й розійшлися.
Тоді я задумався над тим чи варто мені кликати Надію назад.
Я дуже добра людина та вирішив дати їй ще один шанс. Подумав, що вона виправиться та усвідомить неправильність свого вчинку. Надія повернулася та стала жити зі мною наче нічого не було. Іноді вона навіть готувала, проте лише ту, що любить сама. Мені діставалося трохи. Проте частіше за все вона готувала обмаль та все сама з’їдала.
Одного разу я сказав коханій:
– Надіє, мені було б приємно, якби ти зустрічала мене з роботи з вечерею.
– Але ж я не твоя дружина, щоб таке робити.
Я зрозумів до чого Надія хилить, але я ще був не готовий до того, щоб зробити їй пропозицію.
Те ж саме з пранням. Надія робила все лише для себе.
Одного разу ми сильно посварилися та я висловив свою думку з приводу того, що я не можу прийняти рішення про одруження, якщо не бачу яка вона господиня. Це подіяло на Надію та деякий час вона готувала для мене та прала мої речі.
Як виявилось, в побуті Надія абсолютно безпорадна та врешті вона зіпсувала мою пральну машинку. Довелося викликати майстра та платити за її ремонт. Надія відмовлялася давати гроші за те, що вона зіпсувала мою річ.
– Це твоя квартира та твоє майно, ти повинен за все платити, я тут лише гостя, – знову заладила Надія.
Це вже почало мене діставати. Те ж саме з блендером, мікрохвильовою піччю та чайником. Я не знаю, що вона робила з тими приладами, але вони всі були безнадійно зіпсовані.
“Не жінка, а ходяча катастрофа“, – думав я про Надію, але кохав цю жінку та намагався все залагодити.
Так пройшло пів року, я ще досі вагався з приводу того одружуватися мені з нею чи ні. Надія почала втрачати терпець та долучила своїх подруг для того, щоб переконати мене взяти шлюб. Подруги Надії одна за одною приходили до нас у гості та розхвалювали її як господиню. А я ж то знаю яка з неї господиня.
Мене роздирали сумніви. Я розумів, що те, як дівчина веде домашнє господарство, не повинно бути вирішальним фактором в моєму бажанню одружитися, є ж іще почуття та те, що вона за людина. Проте, це було для мене важливо та я не хотів витрачати свій час та гроші на те, щоб ремонтувати все, що зламала Надія. Те, що подруги коханої почали на мене тиснути, мені дуже не подобалось та у мене почали зникати теплі почуття до цієї дівчини.
Врешті-решт Надія поставила мені ультиматум: або ми одружуємося, або розходимося. Та я сказав, що нам краще деякий час провести нарізно. Надія пішла, а я не знаю чи хочу, щоб вона повернулася.
