Одного разу моя донька Олена повідомила мені, що знайшла своє кохання. Він здався мені дуже приємним та ввічливим чоловіком. В той день, коли вони розповіли про своє рішення щодо весілля, я одразу ж зраділа і запитала чи знають про це батьки майбутнього чоловіка Віталія. Він відповів, що мати у нього закордоном, а з батьком вони давно не спілкуються, проте у нього є ще старша сестра, з якою і потрібно познайомитись перед весіллям. Вони домовились про зустріч, яка відбудеться у Віталія на квартирі. В той день, Наталя, сестра чоловіка оглянула мою доньку і сказала, що вона має знайому дівчину, яка займається весільними сукнями, але, на жаль, їй жодна не пасуватиме, тому що вона повна. Після цієї зустрічі Віталій довго заспокоював Олену, мовляв, знайде їй найгарнішу сукню у цьому місті.
Після школи донька поїхала вчитись в університет та почала жити окремим студентським життям. Тоді ми рідко бачились, можливо раз у пів року. Так ось, швидко набирати вагу вона почала після 2 курсу. Якось вона приїхала у рідне село і я була приголомшена, Олена набрала щонайменше 15 кг. Тоді вона мене запевнила, що у цьому тілі відчуває себе комфортно і не хоче скидати зайві кілограми. Та й зрештою, в особистому житті це ніколи не грало ролі, Олена не була обділена увагою чоловіків.
Проте, родом ми з невеликого села під Києвом. Тут у неї залишилось багато хороших знайомих, які не пішли здобувати вищу освіту і просто знайшли у нас роботу. Олена розповідала мені, інколи навіть зі сльозами на очах, як не сприймає її такою оточення, як осуджують і дають свої начебто цінні поради про схуднення.
Коли Віталій зробив їй пропозицію, вони одразу знали, що хочуть пишне і красиве весілля. З усіма традиціями та звичайно з білою сукнею. Та коли вони прийшли на знайомство з рідною сестрою чоловіка, вона запевнила Олену, що на її розміри сукню ніхто не знайде, а якщо і вийде пошити, то виглядатиме вона у ній грубо і не тендітно. Тоді донька дуже образилася на Наталю, але Віталій запевнив її, що знайде білу сукню, у якій вона буде виглядати шикарно.
Вони відсвяткували одруження у нашому селі, було багато гостей, у тому числі всі знайомі Олени, з якими вона раніше виходила гуляти. Віталій назбирав хорошу суму для цього дня, тож вони змогли дозволити собі пошити сукню саме таку, яку хотіла Олена. На святкуванні вона усім своїм виглядом показувала, що вага – це не найголовніше, що є у людині, танцювали та веселились усі до ранку. Перед рестораном вони давали один одному присяги у коханні, де Віталій дуже чуйно описував мою доньку, це було настільки зворушливо, що половина жінок плакали від щастя. Олена розуміла, що її обговорюють знайомі з села, особливо її вагу, але перед цим вона сказала мені, що хотіла довести їм те, що не важливо скільки ти важиш. Мені здається, вони це зрозуміли, коли побачили якими закоханими очима Віталій дивиться на свою жінку.
Після весілля вони полетіли у Туреччину, Олена розповідала, що чоловік її абсолютно не соромився у купальнику, а навпаки робив їй усілякі компліменти. Навіть зараз у їхньому подружньому житті панує кохання, ніби їм по 17 років. Віталій постійно говорить, яка у нього красива жінка, дарує їй подарунки на свята, на усіх вечірках вони разом, будь це корпоратив після роботи, або ювілей у друзів чи родичів. Він ніколи не соромиться її, а навпаки може приревнувати до когось, адже вважає, що така жінка як Олена просто не може не подобатись чоловікам. Люди дивуються почувши це, а коли бачать мою доньку, то не розуміють як таке можливо. Чому усі вважають, що коли ти повна, то не заслуговуєш і просто не можеш бути щасливою у шлюбі чи стосунках? Коли вони зрозуміють, що всі у цьому світі різні? І, все ж таки, найголовніше те, що у тебе всередині, що вкотре довела усім моя донька, якою я надзвичайно пишаюсь.
