Знала б ти, чим сестричка у Києві займається, то й не згадувала б її. А тим більше не хвалилася.
А донечка в мене яка розумниця! хвалилася Марічка сусідкам. Сесію на одні пятірки склала! Ще й підробляє, у нас жодної гривні не бере!
Завидую тобі, Марічко! Мої діти тільки й можуть, що гроші вимагати, зітхнула жінка. І вчитися не хочуть. Оленка каже, що після коледжу одразу заміж піде, мовляв, нехай чоловік годує. А син ой, краще не питай! Сусідка махнула рукою. А твоя Соломія молодець, сама собі господиня.
Та ну, як же, пробурчав під ніс Тарас, відійшовши на кілька кроків. Радий би вже йти додому, але мати ще не всі крамниці обійшла. Якщо батько на роботі, то тягати покупки його доля. Знала б ти, чим сестричка у столиці займається, то й не згадувала б її.
Що там бурмочеш? Марічка невдоволено глянула на сина. Невже й пять хвилин не може постояти? Вона ж ще не встигла всім розповісти.
Так, мамо, сказав. Завтра контрольна, треба готуватися. Може, іншим разом похвалишся? спокійно відповів Тарас.
Точно, як батько! Людям слова не дасте! Гаразд, ходімо
Тарас лише знизав плечима, помітивши полегшення на обличчях сусідок. Вони вже й сами не раді були, що потрапили під гарячу руку. Марічка тільки й робила, що хвалила доньку, ніби та була взірцем для всіх.
Але він знав правду. І мовчав. Не хотів, щоб мати занепокоїлась
***
Соломія Шевченко тут мешкає? Холодний погляд жінки збив Марічку з пантелику. А ще двоє чоловіків за нею не до добра.
Моя донька в Києві, вчиться в університеті, гордо відповіла вона. Вам що?
В університеті? Серйозно? жінка цинічно засміялася. Вона ж вилетіла після першої сесії. Жодного іспиту не склала. На пари не ходила шукала багатого кавалера.
Як смієте брехати на мою дитину? Зараз поліцію викличу! Марічка почула шепіт за дверима і замовкла. Пустити їх значить визнати провину. А не пустити ще більше пліток.
Заходьте, перервав її Тарас. Не варто давати привід для балачок. Мамо, пропусти.
Та як же
Пропусти.
Хлопець виглядав старшим за свої шістнадцять. Він провів гостей у кімнату, запросивши сісти. Жінка вибрала крісло, чоловіки лишилися стояти.
Тарасе! Як ти міг їх пустити? Ти ж чув, що вона про Соломію говорила!
Чув. Тому й пустив, різко відповів він. Поки батько у відрядженні, він голова сімї. Треба мінімізувати втрати.
Що ти
Мабуть, ти свою доньку краще знаєш, язвільно промовила жінка. Може, скажеш, де вона зараз?
У Києві, мама не брехала. Але не в гуртожитку, а на орендованій квартирі, яку їй оплачує чоловік. І ні, адреси не знаю. Зате знаю, що він одружений, старший за неї на двадцять років і має трьох дітей. А ще він дуже заможний.
Чоловіка часом не Василем звуть?
Дайте вгадаю ви його дружина? Тарас напружився. У що вплуталась його сестра?
Дякувати Богу, ні. Я його сестра, якій набридли його пригоди, холодно усміхнулася жінка. Василь має чудову дружину, доньку нашого бізнес-партнера. І її дуже засмучують сторонні дівчата.
І ви не хочете розлучення, так?
Розумний хлопець, кивнула вона. То може підкажеш, де зараз твоя сестра?
Не знаю. Але її подруга знає. Можу запитати, але спершу ваші плани. У мене одна сестра.
Тарасе, що це за казки? Який Василь? Яка квартира? Що стало з моєю донькою? Марічка зблідла. Тарас кинувся у ванну там мати тримала ліки.
Може, швидку викликати? Жінка виглядала трохи збентеженою.
Він уже викликав. Лікарка, Наталія Петрівна, обіцяла приїхати за пять хвилин.
Тарасе Звідки ти це знаєш? слабо прошепотіла Марічка. Її донька коханка
Коли Соломія була в нас, у неї зламався телефон. Вона взяла мій ноутбук, щоб подрузі написати. А вийти з профілю забула. Я прочитав листування. Вона не заперечувала, тільки просила тобі не говорити.
Тарас шкодував матір. Вона добра, але любить хвалитися дітьми. Він теж червоніє, коли вона розповідає про його досягнення.
Коли Марічку поклали у ліжко, Тарас повернувся до гостей.
То що збираєтеся робити?
Нічого страшного. Дамо грошей і познайомимо з нормальними хлопцями. Якщо розумна буде гарно влаштується.
Зараз, зітхнув він. Подруга у Соломії була небезпечною. Але він знав, як викрутитися.
Тримайте, простягнув він папірець. Сподіваюся, ви дотримаєте слова.
Дотримаю.
Виходячи, жінка гучно сказала, щоб почули сусіди:
Вибачте за непоко
