У батьків Миколи й Тетяни є дача. У свій час вони купили її дешево. Будинок старенький, сарай. Площа всього подвір’я дванадцять соток. Микола і не пам’ятає, щоб вони їздили туди відпочивати. Мама там намагалася оброблювати город, виростити для них на зиму більше своїх овочів. Привчала і дітей. Та вони не хотіли їздити працювати. Всякими правдами й не правдами намагалися уникнути поїздки.
Батьки померли. У Миколи й Тетяни свої сім’ї. Одного разу брат запропонував сестрі поїхати подивитися на ділянку. Розділять на двох і облаштують, літом буде куди їздити відпочивати. Тетяна відмовилася, говорила, що то їй не потрібно. У неї немає грошей облаштовувати. Якщо Микола хоче, нехай забирає всю ділянку і робить з нею, що заманеться.
Чоловік поїхав, подивився. Гарне місце, до міста недалеко. Автобусна зупинка поруч, дорога зроблена, не те, що раніше була. Ділянка запущена, можна привести її в порядок. Але спочатку оформити документи як належить. За зиму вдалося переоформити на себе. Тетяна без ніяких відмовилася від своєї частки. Знала, що там одні кущі. Якщо брат захотів попрацювати, нехай займається.
Три роки Микола був на заробітках за кордоном. Сім’я росте, народився третій син. Все дружина дочку чекала, а вийшло три сини. Тому вирішив побудувати будинок на тій ділянці. Природа, тиша. Ліс недалеко, і річка є. Тільки кілометрів п’ять до неї. Але то недалеко. На велосипедах їздитимуть. В місті у них двокімнатна квартира. Наразі вже тісно.
З ранньої весни зайнявся будівництвом. Будинок вийшов просторий, місця всім вистачить. До зими й кришу зробили. Наступного року під осінь переїхали в будинок. Діти радіють, є де бігати, сусідів немає, щоб стукали в стіну.
Весь час, поки йшло будівництво, Тетяна не цікавилася ділянкою. Та одного разу приїхала в гості подивитися, що і як зробив брат. Ходила, роздивлялася, неначе хазяйка. Погостювала, поїхала додому. Увечері телефонувала брату. Вона похвалила його, як гарно все зробив, великий будинок, подвір’я, приємно глянути.
– Знаєш, брате. Я вирішила, що влітку буду приїжджати з дітьми до вас на дачу. Все літо на природі, це ж як добре. Чому мої діти повинні сидіти у квартирі, а твої жити в такому гарному місці. Не забувай, що там і моя частка є.
– Тетяно, ти відмовилася від ділянки. Про яку частку говориш? Ти не допомагала в будівництві. Пам’ятаєш, як пропонував тобі поділити ділянку? Ти відмовилася. Наразі твого немає нічого. А на все літо моя дружина не погоджується прислуговувати.
Микола з Тетяною добряче посварилися. Не спілкуються зовсім. Та Микола не переймається.
