Мій чоловік заявив, що я жахлива дружина тільки тому, що не готую йому домашню їжу. Тільки от він забув, що я ще до одруження йому все пояснила. Для чого мені власноруч готувати, якщо мій заробіток дозволяє мені не стояти за плитою та харчуватись в хороших ресторанах?
Я ще з юності була дуже амбітною. Тому як тільки я заробила перші гроші, то одразу стала відкладати, щоб вкластись в бізнес. Я знала, що не буду працювати на когось, адже вже мала досвід роботи “на дядька” і мені геть не сподобалось.
Тому, в свої двадцять шість, в мене вже є бізнес, що приносить мені великі гроші. Я можу спокійно працювати тоді, коли хочу, а коли не хочу, то делегую свої обов’язки своєму помічнику. Я справді старалась, щоб не працювати багато і мати достатньо грошей, щоб більше ніж чудово жити. То чому б і ні?
Півроку тому я одружилась з Владом. Ми були закохані по вуха одне в одного і я була рада, що його не цікавили мої статки, а лише я, моя особистість та погляди на життя. Саме тому ми й одружились. Проте я зрозуміла, що казки в моєму житті не буде.
За ці півроку багато чого сталось. Спершу все було чудово, ми жили в своїх задоволення, харчувались по різноманітних закладах, відвідували різноманітні місця. Навіть волонтерством займались. Я і до цього спонсувала один благодійний фонд, а зараз є потреба в допомозі нашим захисникам. Тому на це ніколи не шкодувала коштів.
Проте через два місяці я помітила, що Влад все більше від мене віддаляється. Коли ми ходили їсти в ресторан, то він дуже неохоче колупав вилкою їжу. Я запитувала, чи все добре, але він все казав, що все добре.
Одного разу коли ми вчерговий раз збирались на вечерю і тут Влад мені заявив:
– Знаєш, я вже втомився від цього. Ти просто жахлива дружина!
– Що?! Чого б це? Що не так?
– Ти ніколи не готуєш вдома! А мені так хочеться домашньої їжі! Я вже й сам пробував готувати, але виявилось, що готую я так собі. Ти жінка, врешті решт! Ти маєш готувати вдома! Я не розумію, як такою можна бути!? Ти й так нічого не робиш і лише по салонах бігаєш! То хоча б їсти приготувати могла б!
Я була така ш _оkована цій заяві, що навіть не знала що сказати. В підсумку я пішла вечеряти, а Влад лишився вдома. За той час, поки вечеряли, багато чого обдумала. І вирішила розлучитись з цим чоловіком.
Чому? Тому що я багато працювала, щоб почати та розвинути власну справу, вкладала всі гроші, вкладала всю душу. А він бере і так знецінює всю мою працю і мене в цілому. Та й взагалі. Я для нього не шкодувала нічого. Він міг не перейматись про гроші і займатись своїм футболом скільки влізе. Я навіть не звертала сильно увагу на те, що він перейшов на фріланс та працював від сили два тижні в місяць по дві-три години в день. Бо мені було байдуже, адже нам на все вистачало і навіть більше. Мене хвилювало лише наше кохання.
А йому мало… Бачте, не готую я для нього… Якщо його так не влаштовує те, що я йому пояснила ще до одруження. Тоді йому все підходило. Тепер розумію. Все підходило, бо грошей хотілось певно.
Зараз ми розлучаємось і Влад намагається в мене частину бізнесу відсудити. Тільки от він вже програв один суд, бо ж все моє майно і вся моя справа були в мене ще до одруження. Тому нехай закатає губу та котиться разом з нею куди подалі.
