Знаєте, це так боляче коли твоя рідна дочка називає чужого чоловіка “Татко”. Мені це наче нoжoм по серці.
Так, я багато в чому був не правий і зробив дуже багато помилок у власному житті. Завжди думав лише про себе і про те, як буде краще саме мені.
Я двадцять два роки зустрічався з хорошою дівчиною. Вона завагітніла і ми відгуляли весілля. А далі почалися недоспані ночі, дитячий галас і купу інших побутових проблем.
Життя у нас не складалося – подумав я. Хоча я просто не хотів бачити, як моїй Інні важко. Я думав лише про себе. Вважав, що мені буде краще, якщо ми розлучимося.
Спочатку я просто пішов від дружини і дитини, а потім ми офіційно розлучилися. Я почав знову жити так, як до одруження. Компанія, хлопці, дівчата, випивка, нічні клуби. Я жив так, наче це буде тривати така легкість завжди.
А далі всі друзі одружилися і стали хорошими сімейними чоловіками. А я ж залишився у розбитого корита.
Мене оточували жінки, які мали купу поганих звичок і використовували мене, щоб за мій рахунок прогаяти час.
Колишня моя дружина вийшла заміж вдруге і народила ще сина. А моя дочка Христинка почала називати іншого чоловіка татом.
Так, я й сам винен. Я ж приходив до своєї дитини лише раз на рік і то на кілька хвилин. Мене не цікавило, чи вона має в що одягнутися, чи є якісь продукти, щоб дитина не була голодна.
А другий чоловік Інни піклувався про мою дитину, наче про власну. Він її любив, бавився, гуляв. А я нічого з цього жодного разу не робив. Навіть коли моя дочка потрапила до інфекційної лікарні, то з нею там ночував чужий чоловік, а не рідний батько.
Хоча, мені здається, що я не заслуговую бути батьком. Однак від цього мені не стає легше. Я просто стаю сам не свій, коли чую голос своєї донечки Христинки, як вона кличе чужого чоловіка:
– Тату, тату, дивись що я маю!
Якби я тільки міг повернути час назад і змінити наше життя. Повернути нашу сім’ю, допомагати Інні з дочкою і просто бути поруч з ними.
Хоча Інна і не проти нашого спілкування з дочкою, але мені якось не по собі. Та й Христинці мама завжди пояснює, що у неї є тато Іван, і тато Олег. Дитина знає, що я її рідний тато.
Можливо у мене колись ще складуться стосунки з якоюсь жінкою, але поки в мене лиш одні невдачі.
Сподіваюся, що я засвоїв свій життєвий урок і зробив правильні висновки.
