Я помітив, якщо дружина йде провідати свою маму, після цього ми сваримося. Кожного разу інша тема. Сьогодні прийшла від своєї мами з вимогою до мене купити машину. І почалося. У всіх знайомих є транспорт, а в нас немає. Поки вона з донькою їздитиме автобусом? Я говорю, що грошей бракує.
– Якщо твоя мама така розумна, то допомогла б купити машину, а не налаштовувала тебе проти мене.
– А при чому моя мама? Я сама знаю що говорю. Мені з тобою їздити на машині, а не мамі. Тому зроби висновки й купуй.
Я тяжко зітхаю. Як мені набридло одне і теж саме. Минулого разу квартира не подобалася, замала. Хоч не пускай дружину до тещі. Коли не ходить, то живемо мирно. Моя мама в усьому допомагає нам. Поки Тетяна була в декретній відпустці, гроші давала, подарунки купувала для онуки. Сиділа з нею, коли ми кудись йдемо. Одного разу захворіла, то дружина попросила свою маму посидіти, так вона відмовила. І знову я винен залишився. Не так просили.
А про машину вже й теща пристає до мене. Я їй говорю, щоб допомогла грошима. А то своєму сину купила, а доньці грошей немає, ще й налаштовує проти мене. А вона говорить, що невістка в неї улюблена, а я ні. Тому допомагати не збирається. А щодо машини, то нагадуватиме щодня, щоб Тетяна не давала мені спокій. На цей раз я вже не стерпів:
– Знаєте, що? А пішли б ви звідси й більше не поверталися. Тільки сварки робити в нашій сім’ї, а допомоги немає. Без вас і ваших порад проживемо.
Це вперше, коли я так говорив із тещею. Допомогло. Віднині до нас не ходила, і Тетяна після відвідин мами не свариться і не вимагає нічого. Настав час спокою. Так і краще. Ми більше буваємо разом. Згодом дружина перестала ходити до мами кожного тижня, що тій не сподобалося. Тетяна сама говорила, що при ній мама давала брату чималеньку суму грошей. Коли донька запитала, чи для неї є гроші? Мама відповіла, що не заслужила.
Наразі в нас дружна сім’я. Моя мама допомагає посидіти з донькою, коли та хворіє, чи ми кудись зібралися. А теща так і не зрозуміла, що одними докорами до себе увагу не приверне, а навпаки.
