Моя мама на старості років проживає одна, як і більшість людей її віку, вона відкладає гроші собі на старість та на пoхорон. Таке вже у них мислення.
Живе майже надголодь, я часто привожу їй харчові продукти, а вона ще й намагається половину з них мені повернути, каже, що стільки не з’їсть.
Нещодавно її племінник попросив позичити йому гроші на що не сказав, відомо лише, що гроші були потрібні негайно. Моя мама з тих людей, що ніколи нікому не відмовляють, тому вона, звичайно, позичила гроші Георгію.
Коли я запитав її чому вона не поцікавилась у нього на що йому потрібні гроші, то вона сказала, що їй було незручно це робити, раптом, у людини якесь горе, чи на операцію потрібно. Моя мама подумала, що розпитувати в такому випадку неввічливо.
Згодом я дізнався, що Георгій придбав собі авто. Ну тут все стало зрозуміло та я став спостерігати за тим, коли він поверне гроші моїй мамі.
Так пройшло пів року, потім рік, а гроші Георгій так і не повернув. А моя мама боялася запитати коли ж буде повернення боргу.
Я продовжував допомагати своїй мамі в міру своїх можливостей та мені було сумно дивитися на неї, як вона переживає через те, що боржник не повертає кошти.
Якось на вулиці я зустрів Георгія та запитав коли він збирається повертати кошти. Він лише зверхньо на мене поглянув та сказав, щоб ми не хвилювалися так і що він усе поверне до копійки.
Зовсім не розумію чим ця людина думала, коли позичала кошти у пенсіонерки, маючи при цьому престижну роботу з високою зарплатнею.
Георгій навіть і не думав виконувати свою обіцянку та кошти повернуті так і не були. Мене це стало неабияк нервувати та я вирішив, що настав час діяти. Спершу я зателефонував до дружини Георгія та розповів про все з надією, що вона вплине на свого чоловіка. Та вона виявилася такою ж як і він, посміялася з мене та поклала слухавку.
Це мене розлютило ще більше та я вирішив вдатися до крайньої міри. Не довго думаючи я пішов до Георгія на роботу, розповів про цю ситуацію директору того негідника та уже на наступний день кошти моїй мамі були повернуті.
