Зрада

**Щоденник Оксани**
Олег підняв руку, прощаючись:
Ну, Оксано, я вже йду! Гроші мамі перекажу, не хвилюйся.
Двері за ним зачинилися, і Оксана важко опустилася на табуретку, раптом розплакавшись.
Мамо, що з тобою? у кухні зявився син. Що трапилося?
Нічого, Оксані було соромно за свою слабкість. Просто поганий настрій і сумно без хлопців. Андрій і Софійка відпочивають у бабусі.
Ні, рішуче сказав Максим. Через поганий настрій так не ридають, а з братами ти щодня телефонуєш. Я вже не малий, мамо, дещо розумію.
Оксана подивилася на шістнадцятирічного сина, який вже був вищий за неї, і несподівано вимовила те, що боялася зізнатися навіть собі:
Мені здається, що тато скоро нас покине. Відповідаючи на його німе запитання поглядом, додала: Він мене обманює. Якщо не півроку, то точно останні місяці
Максим не знав, як реагувати. Думав, що мати з кимось посварилася на роботі чи в місті, але щоб тато?! Як так могло статися?! Хлопець відчув, як у ньому закипає злість, і мати це помітила:
Максиме, не треба. Таке буває між дорослими, згодом сам зрозумієш. Тато хороший, але ж серцю не накажеш.
Хоча й казала це, Оксана сама не вірила своїм словам. Їй хотілося вити, бити посуд, але замість цього вона намагалася переконати старшого сина пробачити тата! Але хлопець стиснув кулаки:
Нехай іде, проживемо й без нього! Навіщо він нам, якщо бреше?
Сину, кажеш, що вже не малий, а поводишся як дитина. Хіба всі люди не мають права помилятися? Тато зрозуміє, що це лише тимчасове захоплення, а його сімя це ми
Мамо, «дорослий» Максим раптом здався, Чому він так зробив? Тепер я не зможу поважати його, як раніше!
Усе налагодиться, сину, Оксана погладила його по руці. Тільки братам не кажи, добре?
Ти теж, Максим витер сльози. Адже не хочемо, щоб їхня віра в сильного старшого брата похитнулася.
Оксана глянула на годинник:
Ти ж, здається, на тренування спішиш?
Максим підскочив:
Ой, запізнююсь! Трясця!
Залишившись сама, Оксана задумалася. Поки говорила з сином, щодо ясно мислила, але тепер, наодинці, почувалася зрадженою й знову заплакала:
Як він міг зрадити всьому, що ми мали?
Коли вони познайомилися, Олег був легковажним завжди оточений дівчатами, яких називав «пташками». Коли Оксана сказала, що не збирається стати ще однією з них, він серйозно відповів:
Чому «ще однією»? Ти будеш єдиною на все життя.
І вона повірила, дурна Усі ці 17 років разом думала, що їй пощастило! А він? Незважаючи на трьох дітей, на все, що пережили разом у «радощах і скорботах», все одно зрадив.
Все почалося півроку тому. Чи, може, раніше, але вона не помічала? Але ні, швидше за все Тоді їх запросили на весілля, одружувався Олежик, улюблений племінник чоловіка. Оксана не змогла піти, але відпустила його, сказавши, що не можна пропускати таке. Олег формально заперечив, але ж сестра образиться, або родичі почнуть питати Пізніше вона дивилася ве