Моя бабуся розповіла мені свою історію кохання. Дідуся я не пам’ятаю, але люблю коли ми з нею сидимо увечері, вона розповідає всілякі історії. Катерині було вісімнадцять років, коли помітила що за нею спостерігає дядько Яків. Чоловік давно поховав дружину, дітей не було, так і жив один по сусідству.
Катерина в їхній багатодітній сім’ї була старшою. Тому вся хатня робота і малі діти були на ній. З ранку до вечора в неї не було часу сходити погуляти з подругами. Роботи дома завжди багато. А тут мама знову народила братика, то вже восьма дитина. Інколи Яків зупиняв дівчину, пригощав цукеркою, які в ті часи були великою розкішшю.
Одного вечора дядько Яків прийшов до них одягнений у святкову одежу. Вони з татом закрилися в кімнаті, і про щось довго говорили. Зранку мама сказала, що її бере заміж дядько Яків. Катерина плакала, на тридцять років старший, молоді хлопці на неї задивляються, а вони віддають її за старика. Але проти батька не сміла нічого говорити.
Одружилися вони навесні. Яків добре ставився до дружини, допомагав, пилинки здував. Розтанула Катерина, почала дивитися на нього другими очима. Подруг, які вийшли заміж за хлопців, ті сваряться, інколи можуть поб ити. А її Яків оберігає, щоб не стомлювалася.
Жили добре, народилося в них троє діток. Помер чоловік, коли йому було вісімдесят років. До останнього подиху дивився на Катерину закоханими очима. Ось так трапляється, життя повне дивовижних поворотів
