Поведінка доньки бентежила Юру і Валю. З деякого часу Рита поводиться дивно. Можливо не звернули б уваги на те, що свій сніданок, від якого раніше відмовлялася, наразі старанно загортає і бере з собою. Так із дому зникла ковдра і подушка. Запитували у доньки, говорить, що не знає, де поділася. Тому батьки вирішили прослідкувати за донечкою.
Зранку Рита, загорнувши сніданок, швиденько вискочила з квартири. Юра пішов слідом. Ледь не наткнувся на дочку, яка заглядала в підвал і гукала:
– Женя, Женя, ти там? Відповідай, я хвилююся.
– Тут я.
З підвалу виліз брудний хлопчик, років шести.
– Ти не замерз?
– Ні, сьогодні тепло було під ковдрою, – і замовк, побачивши позаду Рити чоловіка.
– Що тут відбувається? – питав тато у доньки.
– Тату, не сварися, Жені немає де жити, я йому принесла поїсти й ковдру вчора дала.
Юра мовчки запросив дітей слідувати за ним. Всі разом пішли у квартиру. Там Женя розповів, що вдома йому немає місця. Мама зі співмешканцем не звертають на нього уваги, лише б на столі стояла плашка горілки. Якщо немає, то посилали Женю знайти чи вкрасти гроші й купити їм бажане. Хлопчик утік від них, боїться повертатися додому, знає, що співмешканець стане підіймати на нього руку.
Юра пішов за адресою, яку назвав хлопчик. Та порозмовляти з мамою хлопчика не вийшло. Вона була не в стані для розмов. Та чоловік все ж таки попередив, якщо і надалі до Жені буде таке ставлення, то органи опіки займуться їхньою сім’єю. Розмова не допомогла, і через декілька місяців жінку позбавили материнських прав.
А сім’я Рити взяла опіку над хлопчиком, де його люблять і піклуються як про рідного. Тим більше, що Рита, на правах старшої сестри дивиться за братом, щоб гарно вчився, і не підпадав під вплив нехороших хлопців. Та Женя не із тих, він на собі відчув, як це, коли тобою ніхто не турбується. Тому вчиться добре, слухає сестру і вірить, що у них завжди все буде добре.
