Я не знаю людей, які б зберегли теплі почуття один до одного впродовж всього життя. На фоні побутових проблем кохання перетворюється на звичку та зникає пристрасть. Буває, що люди pозлучаються та живуть щасливо окремо один від одного.
Ми з дружиною разом прожили понад 20 років та згодом у нас почалися суперечки. Та я вважаю, що це через те, що у неї хтось з’явився. Ворона на хвості принесла. Проте прямих доказів у мене не було. Дружина до останнього мовчала та коли таємне стало відомим, мусила зізнатися.
Сталося так, що я випадково підслухав її телефонну розмову. В розмові йшлося про те, що моя дружина ось-ось зі мною розлучиться та спихне на мене великий борг. Вона планувала придбати великий будинок, але моїм коштом.
Я тоді не зізнався дружині про те, що підслухав її розмову та вирішив вчинити по-хитрому. Так, ми взяли кредит, але оформлений він був на батька дружини. Потім подав до суду заяву на розлучення. Я коли дружині приходили повідомлення про судові засідання, я їх видаляв.
Власниками квартири ми були обоє. Я не поспішав шукати собі нове житло. В нашому сейфі лежали гроші для придбання ще однієї квартири, код знали лише ми з дружиною.
Згодом я сказав, що планую на декілька днів поїхати в село до батьків. Дружина заперечувати не стала, зрадівши, що зможе побути зі своїм коханцем. Коли я вже мав виходити, то сказав, що забув паспорт та миттю спакував гроші в сумку та виніс усі гроші з сейфу.
Дружина солодко проводила час зі своїм новим коханим, декілька днів жили як у раю, та згодом дружина зрозуміла, що горі пропали. Дружина почала телефонувати до мене, просила пробачення та повернути гроші. Та я уже все сам для себе вирішив, сказав невірній дружині зібрати свої речі та йти туди, куди її душа бажає. Вона стала мені огидна. Я більше не зможу довіряти тій зрадниці. Ми стільки були разом, можна ж було все зробити по-людськи, сказати, що покохала іншого, а не крутити темні справи за моєю спиною. Це підло та низько.
Зрозумівши, що я не жартую, дружина вирішила наїхати на мене сказавши, що вона зі мною розлучиться та я сам буду платити по кредиту. На це я лиш посміхнувся та показав їй документ, згідно з яким ми уже місяць як розлучені. А до кредиту я ніякого відношення не маю, хай його сплачує той, на кого він оформлений: дружина та її батько.
Ось і спрацювала приказка: “Не рий чужому яму, бо сам же в неї потрапиш“. Не варто обманювати людей. Простіше та економніше говорити правду.
