Зустріч однокласників – це змагання!

Звичайний, буденний день… я крокував впевнено на роботу, мій погляд подався вгору… Коли раптом хтось почав мене гукати…Можливо й не мене, так як окрім мене на вулиці було багато людей і можна з впевненістю сказати, що ім’я “Влад” є не найоригінальнішим…

Так ось гукали все таки мене! До мене підбігає якась незграбна жінка, мого віку певне… з не дуже доглянутим хвостиком ззаду та доволі округлими формами… Я спершу не міг зрозуміти, хто це, доки не вдивився пильно в очі та риси обличчя, які нагадували мою колишню однокласницю. Так точно, я впевнений це була Ніна!

Звучить смішно, але Ніна – це перша красуня нашої школи. В шкільні роки кожен хлопець нашого та інших класів хотів бути поруч з нею. Вона було ніжною, тендітною дівчиною, з розкішним довгим волоссям, з блакитними як небо очі, витонченою фігурою. Тоненька талія та стрункі довгі ноги, які вона підкреслювала високими підборами, завжди зводили з розуму усіх хлопців у школі. Завжди усміхнена та кокетлива Ніна була об’єктом обожнювання кожного… Багато дівчат в школі заздрили їй…

Та зараз я дивлюсь на жінку, яка наздогнала мене і не можу прийти до тями! Невже, невже це наша Ніна! Вона набрала достатньо ваги, обрізала своє довге волосся і ззаду щепила його у не дуже симпатичний хвостик. У руках Ніна несла безліч пакетів і незграбно себе поводила, тому що не могла з ними справитись. Одягнута вона була у широку сіру сукню, яка не виділяла особливо її фігуру, скоріш за все виглядала вона як мішок.

Звичайно я усміхнувся і промовив: “Ніно, це ти! Ти майже не змінилася!” На що вона просто голосно засміялася, доречі, це було не так витончено як колись.

-Ой насмішив! Та невже і вправду не змінилася! Ось ти змінився однозначно, шикарний костюм, укладка, доглянутий такий… На роботу певне йдеш?

-Так на роботу, машину завіз у ремонт, мушу добиратися пішки…

-А де працюєш? Чула, що у дуже престижній компанії!

-Працюю менеджером збуту в компанії, що реалізує офісні меблі. Непогана компанія… А ти як? Як життя?

-Нічого, нормально! Ось бігала у магазин скупитися! Чоловік з роботи прийде, він в мене у нічну зміну працює охоронцем! Мушу приготувати щось… Дітей завела в школу, в мене їх двоє! А далі справи по дому чекають…

-Ти не працюєш? Ти ніби на економіста навчалася?

– Та ні, завагітніла ще на 3 курсі, навчання кинула, займалася дитиною… Потім ще одна…Так і закрутилося!

-Зрозуміло, буває! – усміхнувся і не повірив, що це мені сказала наша Ніна, дівчина з шаленим ентузіазмом, та, яка постійно говорила про кар’єру та саморозвиток!

-Я ось що хочу запитати! Ти будеш на зустрічі випускників? Наші збираються, класно було б побачити кожного!

-Так буду! – недовго думаючи, відповів я. Хоча насправді не думав йти на цю зустріч. Не бачив я сенсу в цих зібраннях вже давно.

Для мене зустріч однокласників – це марна трата часу. На це дійство збираються лише аби подивитись один на одного та показати хто чого досяг за конкретний часовий період. Я б навіть сказав не просто подивитися, а похизуватись своїми досягненнями, якими б вони не були.

Особливо всі хочуть подивитись наступне: чого ж досяг той відмінник Дмитро, ким він став та чого добився у своєму житті? Або наприклад що трапилось з тією красунею, яку обожнювала вся школа? Напевне вона зараз невимовно щаслива, має прекрасного чоловіка, їздить на мерседесі та ні в чому собі не відмовляє… А Дмитро..він був відмінником, отже має свій власний бізнес, заробляє багато грошей, має гарну дружину та донечку… А ось бешкетник Сашко, який був “безтолоковим” і всі вчителі йому про це казали, він і залишився таким… ніякого успіху в роботі та особистому житті…

Натомість ми отримуємо не ту бажану картину, якою вона є. І все стається навпаки! Відмінник Дмитро виявляється напівлисим чоловіком, який працює економістом в банку на мінімальну заробітну плату, двічі розлучений та без дітей. Перша красуня Ніна – вже зовсім не та красуня. та не та дівчина з амбіціями. Вона одягнута в мішковиту сукню, з синцями під очима, з купую домашніх обов’язків, з надлишковою вагою, з чоловіком та двома дітьми та і на машині вони не їздять, а ходять пішки! Бешкетник Сашко навпаки має свій бізнес, його мрія збулася і він відкрив автосалон! Дарма, що в школі його не приваблювала англійська чи українська мова, біологія та інше… в нього було захоплення у вигляді автомобілів… Він втілив свою мрію в життя! Чудова кар’єра, симпатична дружина та діти…А казали що нічого він не матиме!

Отакі протиріччя можна зустріти на зустрічі однокласників! Всі будуть повні здивувань і перешіптуватимуться як так! Деяким буде соромно, а деякі зловтішатимуться над іншими! Як на мене такі заходи краще уникати аби поберегти свої нервові клітини! Звичайно я мило поспілкувався з Ніною і сказав, що буду на зустрічі. Та насправді на це “шоу” я не піду. Не люблю вихвалятися сам і спостерігати збоку на це дивне міроприємство також! Досі не зрозумів для чого це “змагання”!

Оцініть статтю
Дюшес
Зустріч однокласників – це змагання!
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.