З своїм коханим розлучилася три роки тому. Все сталося дуже несподівано для мене. Ми ніколи не сварилися, у нас були хороші стосунки. Я кохала його, навіть дуже. Проте одного вечора він повернувся з роботи і зненацька для мене заявив, що він подає на розлучення – у нього є інша жінка.
Звичайно, така заява була для мене великим ударом. Я довго оговтувалася після розлучення. У мене пропав апетит і настрій до життя. Довелося записатися на реабілітацію до психотерапевта. Також у тренажерний зал. Але втома і спустошеність мене не покидали. Я втратила улюблену роботу.
Попереду був довгий шлях реабілітації. Я поступово все-таки взяла себе в руки. Відвідала косметолога. Почала більше уваги приділяти зовнішності. І ось я знову красуня. Навіть, таке враження, стала гарнішою, як була до того.
Якось, повертаючись з роботи, зіштовхнулася лице в лице з колишнім своїм чоловіком. Він, здається, зрадів нашій зустрічі. Почав розпитувати, як я і чим займаюся. Зауважив, що змінилася у кращу сторону. Запропонував сходити на каву.
Я вагалася, чи варто ворушити минуле. Проте, наскільки його знала, він був щирим. Погодилася на зустріч в кав’ярні.
Була щаслива від тієї зустрічі. Не знала, що далі. Але не могла відмовити собі у цьому. Коли розповіла про цю несподіванку подрузі, вона мене засудила. Сказала, що він мене колись зрадив. Нині не треба від такої зустрічі очікувати чогось більшого. Коли зрадив раз, то може зробити це й вдруге.
Я мовчала. Не могла їй перечити. Можливо, вона була права. Можливо, йому з ніким зараз провести вільний час. Можливо, жаліє за втраченим. А я люблю його. Люблю, як це було до розлучення. І мені здається, що ми зустрілися так несподівано не просто так. Що нитка, яка єднала нас, не обірвалася. Я це відчуваю. Тому обов’язково піду на зустріч.
