Звісно, мова дійшла й до того, куди я збираюся витратити зароблені гроші, адже це чималенька сума. Я спокійно відповіла, що уже пригляділа собі будиночок у селі. Запала раптова тиша, дядько Петро почав з мене сміятися та казати, що я ще та жартівниця

Після 11 класу у мене не було бажання кудись вступати. Хотіла одразу їхати на роботу за кордон. Батьки були проти й відмовлялися мене відпускати. За наполяганням матері я закінчила місцевий ліцей, здобула кваліфікацію швачки й все одно здійснила задумане.

Працювати поїхала у Фінляндію на полуницю. Все літо не розгинаючи спини вибирала ягоди, але результат себе виправдав. Додому я їхала з великою сумою грошей та в очікуванні, що скоро моя мрія здійсниться.

Мама влаштувала велике свято. Зібралася уся наша рідня. Спершу мене розпитували про роботу, умови, нову країну. Звісно, мова дійшла й до того, куди я збираюся витратити зароблені гроші, адже це чималенька сума. Я спокійно відповіла, що уже пригляділа собі будиночок у селі. Запала раптова тиша, дядько Петро почав з мене сміятися та казати, що я ще та жартівниця. Зрозумівши, що я говорю серйозно усі тут же почали розповідати про недоліки життя у селі.

Гості розійшлися пізно, але відпочинок мені не світив. Попереду чекала довга лекція від матері про те, куди краще вкласти зароблені мною гроші. Слухати я нікого не стала й таки купила невеличку стареньку хатину в селі. Батьки коли почули припинили зі мною спілкуватися, а я не зважала, зайнялася ремонтами.

Поміняла проводку, замовила нові вікна, переробила маленьку комору на ванну кімнату. Далі косметичний ремонт. Поклеїла шпалери, на підлогу постелила лінолеум, повністю укомплектувала кухню. Спала на старенькому дивані, бо грошей на ліжко не вистачило. Проте не скаржилася, зароблю ще.

Засадила город, розчистила садок, зробила прохід до ставка, який переливався синіми барвами прямісінько по сусідству з моїм будиночком. Попросила сина своєї сусідки змайструвати альтанку з піддонів. Вийшло дуже красиво. Вранці виходжу на ґанок з чашкою кави в руці й не можу налюбуватися своїм двором та природою.

Робити новосілля я не планувала, але так хотілося втерти носа родичам, які відмовляли мене від цієї ідеї. Запросила батьків, дядька Петра з родиною. Ніхто не відмовився. Стіл накрила в альтанці, гості приїхали з подарунками. Провела усім екскурсію будинком, потім садком та городом. Провела до ставка, показала стежку.

Дядько Петро не стримував свого захоплення:

-Наташко, так у тебе тут справжня краса! Щоб я ще хотів, якби поруч з нашою квартирою протікав ставок. Це ж можна рибалити, коли заманеться.

-Татку, а в садку так красиво вишні квітнуть, який аромат! – підтримувала захоплення батька моя племінниця Світлана.

-Донечко, це ж скільки можна консервації на зиму закрити й овочі купувати не потрібно.

-Не знаю, як ви, а я планую все літо проводити у дочки – поділився своїми планами мій тато.

-Навіть не знаю, тату, як ти зможеш тут жити. Пам’ятається, ти найбільше кричав про недоліки життя у селі, а тут раптом такі пориви – вирішила нагадати я.

-Пробач, доню, що не підтримали тебе. Ти мала рацію. Тут прекрасно і ми раді, о ти нікого не послухала.

Ми помирилися. Рідні часто гостюють у мене та допомагають по господарству. Свою історію розповіла вам для того, щоб ви зрозуміли, що не варто слухати інших на шляху до своїх мрій. Робіть те, що хочете й буде вам щастя.

Оцініть статтю
Дюшес
Звісно, мова дійшла й до того, куди я збираюся витратити зароблені гроші, адже це чималенька сума. Я спокійно відповіла, що уже пригляділа собі будиночок у селі. Запала раптова тиша, дядько Петро почав з мене сміятися та казати, що я ще та жартівниця