Зворушлива молитва

Давно то було, ще за часів, коли життя йшло повільніше, а серця були простіші.

Вже третю годину Катерина з Дмитром вияснювали стосунки. Дмитро схилявся до розлучення, і на те в нього була причина. Хоч і одружилися вони одинадцять років тому, дітей у них не було. Та тепер вони були ближчі до розставання, ніж коли-небудь. Дмитро вже знав нічого не виправити.

Катерина мріяла про дитину, але марно. Кожен раз, розкриваючи долоню, вона дивилася на крихітну смужку на білому тесті з надією, що межувала з розпачем.

Хоча лікар і казав:

Треба вірити до кінця, вона перестала.

А потім вони замовкали надовго.

Після семи років шлюбу сварки стали частими. Могли початися навіть через дрібницю, але закінчувалися тим, що вони виливали один на одного всю накопичену образу й біль, а потім мовчали годинами.

Розлучення назрівало.

Останнім часом вони все більше мовчали, майже не дивилися один на одного, тихо пересуваючись квартирою. Саме тоді Катерина й вирішила зрадити.

Мені все набридло, Галю, скаржилася вона подрузі. Вже не можу дивитися на нього, а він ніби в депресії. Мовчить, уткнувшись у ноутбук. Що це за життя?

Катрусю, я б на твоєму місці таємно знайшла собі іншого, порадила Галина. Може, й завагітнієш, якщо зміниш чоловіка.

Невже так буває? здивувалася Катерина.

Хто його знає, легковажно відповіла подруга. Їй було байдуже у неї вже була донька, хоч і з чоловіком встигла розлучитися.

Катерина мовчала, а червячок сумніву точив її зсередини.

Та й що? З Дмитром у нас лише сварки. Здається, скажи йому зараз про розлучення він одразу погодиться.

Коротше, подруго, сьогодні ввечері йдемо в кавярню. Я зустрічаюся з Валерієм, він прийде з другом познайомлю вас. Треба в твоє бліде життя ввести яскравих фарб.

Тими фарбами стали стосунки з Артемом. Катерина думала, що не зможе зрадити Дмитру, хоч і сердилася на нього. Але все виявилося просто. Завертілося, закрутилося сама не помітила, як життя справді заграло новими кольорами.

Вона зраджувала, поверталася додому пізно, і одного разу Дмитро не витримав.

Катре, я йду від тебе. Давай розійдемося, як дорослі. Нам ділити нічого: дітей немає, а квартира твоя, сказав він твердо. Вона зрозуміла це рішення в нього назрівало давно.

Чесно кажучи, Дмитро їй підходив і фінансово заробляв добре. Артем же, з яким вона тепер зустрічалася, більше покладався на неї, щоразу обіцяючи «ось-ось» знайти великі гроші. Він умів гарно займати баки, особливо якщо жінки слухали й вірили йому симпатичному, чарівному хлопцю.

Почекай, Дмитро, давай обговоримо, чомусь їй не хотілося розлучатися.

Ні, Катере. Зраду я не пробачу.

Яку зраду? Звідки ти взяв, що я тобі зрадила? вона була впевнена, що чоловік, завзятий програміст, завжди був у своїх кодах.

Вона не знала, що йому розповів друг Юрко, який не раз бачив її в кафе з іншим. Поводилася вона там відверто. Та й як не помітити, коли дружина іноді поверталася дуже пізно?

Катре, годі сцен. Бачу, і в цьому ти майстриня. Я все знаю. Тому йду. Подам на розлучення. Живи, як хочеш. Скучно тобі не буде, певен, Галя не дасть, дружина дивилася на нього з подивом. Звідки він усе знає?

Усе. Я пішов.

Він узяв валізу й сумку, зібрані ще напередодні, коли її довго не було вдома, і вийшов з квартири, залишивши ключі на тумбочці.

Валізу й сумку вкинув у багажник і рвонув з місця.

### У село, у глушину

Не склалося буває. Нічого. Переживу, думав Дмитро, дивлячись на дорогу. Приїду в село, зроблю ремонт у хаті. Як же добре, що не продав її, хоч і були покупці. Ніби відчував, що вона знадобиться. Рано пішли батьки Приведу все в порядок. Буду рибалити, гриби збирати, може, навіть курочок заведу. А що? Я ще молодий, неодружений, і вік у мене найкращий тридцять три. О, якраз вік Христа, усміхнувся він. Побачимо. Добре, що перейшов на віддалену роботу з грошима проблем немає.

Дорога в село була неблизькою близько двох годин їзди. Перервавши роздуми, Дмитро раптом відчув голод. Звернувши з траси на ґрунтовку, що вела до невеличкого селища, він зупинився біля крамнички.

Виходячи з машини, він озирнувся й помітив біля магазину двох котів, які пильно на нього дивилися.

Га, мабуть, голодні

Усередині він швидко знайшов щось їстівне: апетитні чебуреки, від яких йшов такий смачний запах, що неможливо було втриматися.

Дайте три чебуреки, пару сосисок і пакет соку.

Розрахувавшись, він одразу ж відкусив шматок і вийшов на вулицю.

Попередньо подрібнивши сосиски, він

Оцініть статтю
Дюшес
Зворушлива молитва
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.