Я ніколи не користувалася популярністю серед хлопців. Можливо через зовнішність, адже не нагородила природа ні красивим волоссям, ні фігурою, риси обличчя також якісь не виразні. Та ще й до цього всього носила окуляри, коли спробувала лінзи, була алергія, тож окуляри були моїми супутниками на все життя. Я дуже з того комплексувала, щоб хоч якось відволіктися я шукала розради в навчанні.
Навчання мені давалося легко, я просто поглинала все що вчила. Батьки не могли натішитися. Мама говорила, що не всі люблять за красу. Після школи вступила до Вишу, на бюджет пройшла без проблем. Звичайно я б могла спокійно навчатися й на контракті, адже мої батьки мали великий бізнес. Батько взагалі пропонував не гаяти часу на навчання, а братися до роботи, щоб в майбутньому могла бути доброю керівницею. Та мені не хотілося того.
Зі мною в кімнаті жила дівчина Яна, вона була моєю повною протилежністю. Прекрасна, довгонога красуня, з шикарним, довгим, білявим волоссям. Вона весь час проводила на вечірках, дискотеках та в компаніях. Я навіть дивувалася, як вона ще примудрялася здавати сесії, деяких викладачів вона навіть в обличчя не знала. По життю в неї було кредо – в житті виграє не розумний, а хитрий. Вона навіть поступила до цього закладу, щоб знайти собі вигідну партію. Кавалери в Яни мінялися щодня.
На другому курсі Яна почала мене виводити в люди, так вона це називала. Я дійсно стала ходити з нею на вечірки, хоча там майже завжди просто відсиджувалася й слухала музику.
Одного суботнього вечора я побачила його, веселий, красивий і галантний. Юра покоряв всіх своєю харизмою. Я до цього ставилася тверезо до того, що кохання мені не світить. А цього разу я втратила голову, мені здавалося, що це ідеал.
Та зрозуміло, що він звернув увагу на Яну, вона найкраща в компанії. Весь вечір вони танцювали разом, а в кінці разом пішли зі свята. Я ж ходила сама не своя, мабуть, вперше навчання не лізло в голову. Яна побачила мій стан почала запитуватися, що зі мною. І я їй зізналася.
Через днів зо два, подруга заявила, що Юра їй не надто подобається. І якщо я хочу, то вона допоможе мені з ним зійтися, звичайно я хотіла. Але мало вірилося у таке, адже я і Яна як першокласник проти випускника. На наступні вихідні нас з Яною запросили на день народження, Юра також там був.
Яким же було моє здивування коли він запросив мене на танець.
Того вечора він провів мене до гуртожитку. Дорогою розповів, що я йому одразу сподобалася, але він боявся підійти. До таких як Яна легше підходити, вона ж просто як лялька. А я розумна і цим багатьох відлякую, чоловіки бояться, що на фоні розумної дівчини будуть виглядати недолугим. І він не виключення.
З того часу ми почали зустрічатися, я не могла повірити у своє щастя. Через місяць він зробив мені пропозицію, сказав, що жити не може без мене. Я була на сьомому небі від щастя. Одразу повезла його знайомити з батьками. А сама перевелася на заочне.
Батьки звичайно прийняли нас, та було видно, що їм не до вподоби Юра. Я думала, що це просто ревнощі, що їхня донька вже виросла. Весілля справляли коштом моїх батьків, у Юри лише мама, батька ніколи не було. Вона не могла навіть на весілля приїхати, бо захворіла. Ми обіцяли згодом її навідати.
Я не дуже хотіла переймати справу батька, адже комерція то не моє. Але Юра говорив, що рано чи пізно доведеться цим зайнятися, тож я здалася. Були звичайно й непорозуміння, я просила батька, щоб він знайшов для мого чоловіка якусь хорошу посаду. Але тато сказав, що до посади потрібно дорости і взяв його на роботу простим водієм. Юра дуже сердився говорив, що мої батьки гонорові. І не пішов працювати на фірмі батьків, я працювала, а Юра був у пошуку. Жили ми у квартирі, що батьки нам подарували на весілля, та машину нам також дали батьки.
Час плинув швидко. В той день була друга річниця нашого весілля. Я взяла відпустку й поїхала додому, щоб зробити коханому сюрприз. Адже придбала два квитки до екзотичної країни. Та екзотичний сюрприз чекав на мене. Відкривши двері я побачила свого чоловіка й подругу Яну, що без одягу розгулювали квартирою. Уявіть собі, вони навіть не думали виправдовуватися. Навпаки Юра мене звинуватив, що я невдячна, він мене таку погану заміж взяв, а я ще не рада. І пригрозив, що забере половину майна. Але його чекало розчарування на судовому засіданні, квартира і машина належали моїй матері.
Я не знаю як далі склалося його життя з Яною чи без. Але я після того, ще довго приходила до тями. Уже три роки пройшло, а я досі не можу довіряти людям, ніякі психологи не допомагають.
