Зараз мені вже за 50 років і тільки зараз я зрозумів, що ніколи нікому нічого я не повинен був. І насправді все не так, як з дитинства мені прививали батьки та всі родичі.
Через те, що я народився в Радянському Союзі, мене виховували як ідеального хлопця, який повинен бути завжди першим, тільки я не розумію навіщо це було. В школі я завжди повинен приносити тільки гарні оцінки, не дай Боже я принесу нижче за п’ятірку. Вдома я завжди повинен був допомагати своїй мамі та батьку, сидіти з молодшою сестрою, тому що вони дуже сильно втомлюються на роботі й хочуть відпочити. А те, що я постійно сиджу за уроками, а коли в мене є вільний час, то в мене змушують, дев’ятирічного хлопця, сидіти з дворічною дитиною, це нікому не цікаво.
Після закінчення школи я повинен був вступати саме до того університету, про який мені сказали мої батьки, адже вони краще знають за мене. Хоча, насправді я хотів зовсім в інше місце вступати. Навіть жінку обрали за мене, тому що вони бачать, що вона найкраще підходить для мого з нею життя. Далі я повинен був весь свій час приділяти синові, дуже багато у чому собі відмовляти заради того, щоб у моєї дитини було все найкраще. Я на підсвідомості вчиняв точно так, як робили мої батьки, але насправді, сам цього дуже не хотів.
І ось зараз ми розлучилися з дружиною, сину вже давно за 30 років, у нього особисте життя, моя молодша сестра дуже рідко до мене приїжджає погостювати і я сиджу один вдома. Після багатьох роздумів я зрозумів, що буду жити тільки у своє задоволення, з мене досить того, що майже все своє життя я витратив на те, щоб догодити комусь, а не собі.
І наразі я став щасливою людиною, напевне ніколи таким ще не був. В магазині купляю собі все, що хочу, коли заходжу до риболовного магазину, то купляють всі снасті, які мені потрібні, а не які підходять за ціною, ходжу постійно в кафе, адже раніше мені цього дуже не вистачало. І якщо чесно, то результат не змусить себе довго чекати. Моїм життям почали цікавитися мої близькі люди: син почав частіше телефонувати, сестра також нещодавно приїжджала в гості разом зі своїм чоловіком та дітьми, також з сусідами у мене налагодилися відносини. А людей, які мені не потрібні по життю я відкидаю ще на самому початку наших відносин. Просто говорю їм в обличчя і прощаюся, прощаюся назавжди, без повернення. І мені так легко зараз жити, таке відчуття, що я просто почав своє життя спочатку, своє щасливе, безтурботне життя.
