«Я щойно почав на ноги ставати, а тепер ще й за тобою доглядати мушу!, – д0рікнув син стареHькій мaтеpі»

Несподівано захворіла свекруха. Жила вона в селі. Єдиний син сказав, що в нього робота і ніколи матір’ю займатися.

Старенька сільська жінка була безпорадною перед хворобою, що зненацька вклала її в ліжко. За справу взялася невістка. Влаштувала матір у хорошій клініці, щоденно її провідувала і за два тижні жінка стала на ноги. Але відпускати жінку саму в село ще було зарано.

Уляна привезла свекруху в свою квартиру. Коли чоловік повернувся з роботи, то був дуже здивований, як вона тут опинилася і що робитиме?

Як з’ясувалося, оскільки чоловік проявив повну байдужість до матері, Уляна йому нічого не розповідала – займалася нею самостійно. Тепер повідомила, що його матір потребує догляду і поживе кілька тижнів з ними.

Чоловік обурився:

-Звикне до міського життя, потім і не виживеш її! – кинув докір дружині.

-Я ж тільки на ноги почав ставати, мамо. А тепер ще й за тобою треба доглядати! – вдарив боляче хвору матір.

Вона змовчала, але його слова шмагнули її, як бичем. Не менш вони вразили й Уляну, бо побачила справжнє лице свого чоловіка, і їй стало страшно за себе, за власне майбутнє. З ким вона пов’язала свою долю? Життя ж не завжди стежини прокладає навпростець – буває і через колючки. То що ж її чекає тоді?

Сергій гримнув спересердя дверима і пішов на роботу. Матір почала пакувати власні речі.

Повернувся Сергій додому пізно ввечері і побачив біля порога спаковані валізи. На тумбочці поряд лежав квиток на поїзд.

Чоловік запитав у дружини:

-Що мати досі не поїхала? Коли в неї поїзд відправляється?

-Її поїзд поки що нікуди не їде. Це твої валізи і твій квиток!, – якомога спокійніше відповіла дружина. – У мене була мрія народити дітей, створити щасливу сім’ю. Після нинішнього інциденту мені стало страшно за своє майбутнє. Я не хочу, щоб у моїх дітей був такий черствий тато. Тому їдь у своє «забите» село, подумай над своїми вчинками, відпочинь. А матір поки що поживе зі мною. Їй потрібен догляд. Якщо одумаєшся, то можеш дати про це знати. Бувай! – Уляна встала і пішла робити матері призначений укол.

-Сергій стояв посеред кімнати, мов укопаний. Він аж ніяк не очікував такого повороту.

Ось так вчинила моя подруга зі своїм чоловіком. У мене її вчинок викликав захоплення. А у вас?

Оцініть статтю
Дюшес
«Я щойно почав на ноги ставати, а тепер ще й за тобою доглядати мушу!, – д0рікнув син стареHькій мaтеpі»