«Я щойно почав на ноги ставати, а тепер ще й за тобою доглядати мушу!, – д0рікнув син стареHькій мaтеpі»

Несподівано захворіла свекруха. Жила вона в селі. Єдиний син сказав, що в нього робота і ніколи матір’ю займатися.

Старенька сільська жінка була безпорадною перед хворобою, що зненацька вклала її в ліжко. За справу взялася невістка. Влаштувала матір у хорошій клініці, щоденно її провідувала і за два тижні жінка стала на ноги. Але відпускати жінку саму в село ще було зарано.

Уляна привезла свекруху в свою квартиру. Коли чоловік повернувся з роботи, то був дуже здивований, як вона тут опинилася і що робитиме?

Як з’ясувалося, оскільки чоловік проявив повну байдужість до матері, Уляна йому нічого не розповідала – займалася нею самостійно. Тепер повідомила, що його матір потребує догляду і поживе кілька тижнів з ними.

Чоловік обурився:

-Звикне до міського життя, потім і не виживеш її! – кинув докір дружині.

-Я ж тільки на ноги почав ставати, мамо. А тепер ще й за тобою треба доглядати! – вдарив боляче хвору матір.

Вона змовчала, але його слова шмагнули її, як бичем. Не менш вони вразили й Уляну, бо побачила справжнє лице свого чоловіка, і їй стало страшно за себе, за власне майбутнє. З ким вона пов’язала свою долю? Життя ж не завжди стежини прокладає навпростець – буває і через колючки. То що ж її чекає тоді?

Сергій гримнув спересердя дверима і пішов на роботу. Матір почала пакувати власні речі.

Повернувся Сергій додому пізно ввечері і побачив біля порога спаковані валізи. На тумбочці поряд лежав квиток на поїзд.

Чоловік запитав у дружини:

-Що мати досі не поїхала? Коли в неї поїзд відправляється?

-Її поїзд поки що нікуди не їде. Це твої валізи і твій квиток!, – якомога спокійніше відповіла дружина. – У мене була мрія народити дітей, створити щасливу сім’ю. Після нинішнього інциденту мені стало страшно за своє майбутнє. Я не хочу, щоб у моїх дітей був такий черствий тато. Тому їдь у своє «забите» село, подумай над своїми вчинками, відпочинь. А матір поки що поживе зі мною. Їй потрібен догляд. Якщо одумаєшся, то можеш дати про це знати. Бувай! – Уляна встала і пішла робити матері призначений укол.

-Сергій стояв посеред кімнати, мов укопаний. Він аж ніяк не очікував такого повороту.

Ось так вчинила моя подруга зі своїм чоловіком. У мене її вчинок викликав захоплення. А у вас?

Оцініть статтю
Дюшес
«Я щойно почав на ноги ставати, а тепер ще й за тобою доглядати мушу!, – д0рікнув син стареHькій мaтеpі»
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.